Демонстрація зв’язку між умовами праці та безпекою

Доктор Джесс Спаркс

У червні 2022 року Міжнародна Організація Праці (МОП), спеціалізована установа Організації Об’єднаних Націй, визнала “безпечне та здорове робоче середовище” одним з п’яти основних принципів та прав у сфері праці, демонструючи нерозривний зв’язок між безпекою та гідною працею і небезпечною та принижуючою гідність працею.1 Оскільки рибальство, як відомо, є однією з найнебезпечніших у світі професій, 2 визнання цих зв’язків також відображено у Конвенції МОП (2007) про працю в рибальському секторі (c188), яка встановлює мінімальні стандарти гідної роботи на борту риболовних суден.3 Гідна праця − це лише один кінець спектру умов праці на борту риболовних суден. На іншому кінці ми бачимо найгрубіші порушення прав людини, що включають примусову працю, торгівлю людьми і сучасне рабство. Між гідною роботою та примусовою працею існує ряд умов, які можуть бути експлуататорськими та дискримінаційними, але водночас не порушувати трудове законодавство (наприклад, нерівність в оплаті праці рибалок-мігрантів за рівну, спільну працю з рибалками- громадянами) або умови, які порушують трудові права та їх захист, але не прирівнюються до примусової праці)4.

(не)безпечними умовами праці та (не)гідною роботою на флотах по всьому світу. По-перше, експлуататорські практики роблять роботу на борту суден ще більш небезпечною. Наприклад, багато експлуатованих рибалок, що працюють на флотах з Таїланду 5, Великобританії 4, Китаю 6 повідомляють про надмірну тривалість робочого дня, що порушує C188 МОП; відмови, а іноді і фальсифікацію годин відпочинку; та імміграційні схеми, які розмивають межі того, що таке робота, змушуючи деяких рибалок виконувати неоцінювану роботу (наприклад, латання сіток та ремонт судна) на борту судна під час перебування в порту в дні “відпочинку”, або це може включати відмову або затримку їжі та води, поки не буде спіймано певну кількість риби; як покарання за поганий улов.

Обидва сценарії роблять роботу на судні ще небезпечнішою, оскільки втомлені та недоїдаючі рибалки більш схильні робити помилки, які матимуть серйозні наслідки як для їх власного здоров’я та безпеки, так і, можливо, для здоров’я та безпеки інших людей на борту. У дослідженні, проведеному у Великобританії, рибалки- мігранти у вибірці були значно більш схильні до травм, ніж місцеві.4 Крім того, оскільки багато експлуатованих рибалок у всьому світі є транснаціональними мігрантами,
їх ненадійний імміграційний статус може позбавити їх доступу до медичної допомоги, включаючи можливості раннього виявлення захворювань, пов’язаних з крайньою і хронічною втомою та недоїданням.

Питання безпеки також можуть впливати на умови праці. Існує припущення, хоча ще не перевірене емпірично, що порушення техніки безпеки може бути раннім індикатором звернення до експлуатаційних практик у майбутньому, оскільки це може бути ознакою переломного моменту зниження прибутковості та пов’язаних з цим дій в обхід правил, що часто лежить в основі експлуатації екіпажу.7 І все частіше рибальській галузі потрібно передбачати та готуватися до майбутніх сценаріїв, в яких зміна клімату також, ймовірно, посилить ці зв’язки між безпекою та гідною працею. Сильні шторми, екстремальна спека, а також хвилювання та зміни вітру можуть зробити роботу небезпечніше, призвести до подовження рейсів, більшої тривалості робочого дня, і зростання потреби в захисному обладнанні. Припустимо, що ці впливи не пом’якшаться, і через кліматичні зміни галузь буде сприйматися як дедалі небезпечніша. Це може збільшити дефіцит робочої сили в екіпажах, що, як відомо, збільшує залежність від рибалок-мігрантів та породжує експлуатацію.

Промисловість також повинна вирішити, як розуміти та сформулювати ці взаємозв’язки. З одного боку, контекстуалізація умов праці в рамках більш значущого аспекту безпеки відкриває потенціал для більшої підтримки зацікавлених сторін, оскільки ця тема часто викликає менше розбіжностей, ніж ставлення до мігрантів. З іншого боку, така контекстуалізація також може призвести до ризику пропустити системні фактори експлуатації риболовецьких екіпажів та виправдовувано експлуататорських практик, що не підпадають під критерії примусової праці.

Втомлені та погано харчуються рибалки більш схильні до помилок із серйозними наслідками для їх здоров’я та безпеки

Доктор Джесс Спаркс є професором у Школі науки та політики Фрідмана при Університеті Тафтса та науковим співробітником Ноттінгемського університету. Вона має майже десятирічний досвід дослідження умов праці у світовій рибній промисловості.

Список літератури

International Labour Organization. (2022, June). International Labour Conference adds safety and health to Fundamental Principles and Rights at Work. https://www.ilo.org/global/about-the-ilo/newsroom/news/WCMS_848132/lang–en/index.htm

Young, E. (2022, September). To improve fisheries health and safety at sea, U.N. delegates must act now. https://www.pewtrusts.org/en/research-and-analysis/articles/2022/09/02/to-improve-fisheries-health-andsafety-at-sea-un-delegates-must-act-now

International Labour Organization. C188- Work in Fishing Convention, 2007. https://www.ilo.org/dyn/normlex/en/f?p=NORMLEXPUB:12100:0::NO::P12100_ILO_CODE:C188

Decker Sparks, J. L. (2022). Letting exploitation off the hook? Evidencing labour abuses in UK fishing . https://www.nottingham.ac.uk/research/beacons-of-excellence/rightslab/resources/reports-and-briefings/2022/may/lettingexploitation-off-the-hook.pdf

Issara & International Justice Mission. (2017). Not in the same boat: Prevalence and patterns of labour abuse across Thailand’s diverse fishing industry. https://ijmstoragelive.blob.core.windows.net/ijmna/documents/studies/IJMNot-In-The-Same-Boat.pdf

Mongabay, Tansa, & The Environmental Reporting Collective. (2021, September). Worked to death: How a Chinese tuna juggernaut crushed its Indonesian workers. https://news.mongabay.com/2021/09/worked-to-deathhow-a-chinese-tuna-juggernaut-crushed-its-indonesianworkers/

Decker Sparks, J. L. & Hasche, L. K. (2019). Complex linkages between forced labor slavery and environmental decline in marine fisheries. Journal of Human Rights, 18(2), 230-245.